Чому ендопротезування, а не остеосинтез
У літньому віці кістка стає крихкою (остеопороз) і погано утримує металеві гвинти. Навіть при ідеально проведеному остеосинтезі ризик зриву фіксації, незрощення або асептичного некрозу головки сягає 30-40%. Якщо це сталося — пацієнтові у віці 75-80 років доведеться оперуватися повторно, що значно ризикованіше.
Натомість ендопротезування ставить «останню крапку» — нова головка не зростатиметься, не дасть некрозу, і пацієнт із першого дня може стояти на оперованій нозі. Тому для літніх із Garden III-IV або при Pauwels III — це метод вибору.
Гемі-ендопротезування: коли його достатньо
Гемі-ендопротезування (биполярне або однополюсне) — це заміна лише головки стегна, западина залишається власною. Технічно це швидша операція (45-60 хвилин), менше крововтрата, менший хірургічний стрес.
Кому показано:
- дуже літні пацієнти (85+ років) з мінімальною активністю;
- пацієнти з вираженою супутньою патологією, де важлива швидкість операції;
- збережений хрящ западини (без артрозу).
Обмеження: з часом металева головка протеза може стирати хрящ западини, з'являється біль у паху. Тому для активних пацієнтів молодше 75 років гемі-ендопротезування зазвичай не рекомендують.
Тотальне ендопротезування: оптимум для активних пацієнтів
Тотальне ендопротезування замінює і головку, і западину. Це класичне втручання з ендопротезування кульшового суглоба: ніжка протеза у стегновій кістці, чашка в западині, керамічна або металева головка, поліетиленовий або керамічний вкладиш.
Кому показано:
- пацієнти 60-85 років з активним способом життя;
- наявність уже наявного артрозу западини;
- висока очікувана тривалість життя й бажання повноцінно ходити.
Сучасні протези мають термін служби 20-25+ років, тому навіть пацієнтові 70 років реально «носити» один протез до кінця життя без ревізії.
Чому раннє ендопротезування рятує життя
Це найважливіший аргумент сучасної травматології. У літньої людини, яка лежить у ліжку через перелом:
- через 2-3 дні починається застійна пневмонія — головна причина смерті при переломах шийки стегна;
- розвивається тромбоз глибоких вен і ризик тромбоемболії легеневої артерії;
- з'являються пролежні в крижовій ділянці й на п'ятах;
- прогресує деменція у пацієнтів з когнітивними порушеннями.
Сучасний стандарт — прооперувати протягом 24-48 годин після госпіталізації, навіть якщо пацієнт із серйозною супутньою патологією. Спільне рішення з анестезіологом, терапевтом, кардіологом — і операція. Дослідження показують, що кожен день затримки збільшує летальність на 1-2%.
Це коли пацієнт уже наступного дня після операції сидить у ліжку, через 1-2 дні встає з опорою на ходунки, а на 3-5 день починає ходити коридором. Це не агресивний підхід, це сучасний стандарт реабілітації, який дав найбільший приріст у виживаності пацієнтів з переломом шийки стегна за останні 20 років.
Цементне чи безцементне кріплення
Для літніх пацієнтів з остеопорозом частіше обирають цементне кріплення — кістковий цемент заповнює простір між протезом і кісткою, забезпечуючи негайну стабільність. Це дозволяє повне навантаження одразу. Безцементне (press-fit) кріплення вимагає кращої якості кістки і кращої початкової фіксації — у деяких ситуаціях у літніх воно ризиковане.
Для молодших активних пацієнтів (60-70 років з добрим станом кістки) безцементна фіксація залишається перевагою — кістка вростає в протез і він тримається фактично «довічно».
Реабілітація: швидко й активно
На відміну від остеосинтезу, тут немає періоду «не наступати на ногу». Уже на 1-3 добу пацієнт стоїть і ходить кілька кроків. Реабілітація після ендопротезування кульшового деталізована окремо. Через 4-6 тижнів — самостійна ходьба без опори, через 2-3 місяці — повна активність у межах рекомендованих обмежень (без глибокого присідання й сидіння низько в перший рік).
Що далі
Огляд переломів — у хаб-статті. Альтернативний підхід — остеосинтез. Технічні деталі ендопротезування — на сторінці «Ендопротезування» і у статті про ендопротезування кульшового суглоба. Про вибір імплантів — доступи, пари тертя, цементне/безцементне.